Коли саме у тебе з'явився інтерес до інформатики та програмування? Чому саме ці предмети?

Спочатку, мені дуже подобалась математика. Я обожнювала вирішувати логічні задачі з дитинства. Мої батьки дуже швидко це помітили, тому я почала більше розвиватись в молодших класах в математиці, а згодом мій тато почав навчати мене програмуванню та інформатиці.

Як ти дізналась про олімпіади з інформатики? Чи памʼятаєш свою першу олімпіаду?

Дякуючи татові й його учням, я була захоплена всесвітом олімпіадного програмування з самого дитинства. Памʼятаю, як в молодших класах фотографувалась з медалями, які привезли інші учні з міжнародних олімпіад і мріяла, що колись привезу теж. Свою першу олімпіаду не памʼятаю, на справді це було дуже давно, я була в четвертому класі.

Як ти готувалась до олімпіад, скільки часу це займало? Якою була твоя підготовка та мета?

Зазвичай, я щодня готувалась до олімпіад. Після уроків у школі, я, разом з іншими учнями ходили на додаткові заняття до Валентина Івановича (ред. – тренер з олімпіадного програмування з Кременчука). Це було десь з 2-ї години дня до 5-6-ї. Окрім того, були різні олімпіади онлайн, які я писала для тренування, і це також допомогало вчитись розвʼязувати нові задачі. Також найкращою підготовкою для мене були поїздки в табір. Зазвичай декілька разів на рік зʼїжджались олімпіадники з нашої області у таборі "Ерудит" і ми посилено готувались 7-10 днів. Окрім того, Валентин Іванович також проводив і проводить зараз літні й зимові школи з програмування "Олімп" і це теж неймовірний досвід і чудова можливість готуватись. Мені здається саме на школах, в таборі я дізнавалась найбільше нового, переймала досвід від випускників-олімпіадників.

Що для тебе головніше – участь чи перемога? Як сприймаєш поразки?

Звісно, що участь. Проте й поразки я завжди сприймала складно, тому перемога теж була для мене важливою. Перш за все, я дуже любила й люблю брати участь в олімпіадах за атмосферу, можливість позмагатись з іншими, і також познайомитись з іншими однодумцями. Але й вигравати теж люблю.

Чи є в тебе власна формула досягнення успіху або девіз?

Можу точно сказати, що для досягнення успіху потрібно багато працювати над собою, навчатись й тренуватись.

Яке із змагань було найбільш важливим та повчальним для тебе? Чому?

Не можу сказати щодо повчального, проте для мене дуже важливим було перше міжнародне змагання, де я була частиною команди, що представляла Україну. Це була Європейська юніорська олімпіада з інформатики, де я виборола золоту медаль. Думаю, що я ніколи не забуду ті емоції від нагородження, та коли привозиш золоту медаль з міжнародної олімпіади в Україну.

Чи є в тебе улюблений тип задач, який ти одразу впізнаєш і точно знаєш рішення?

Можу з впевненістю сказати що моя улюблена тема це СНМ, завжди любила задачі на цю тему, та завжди бачу, коли задача вирішується саме цим методом.

Які задачі були найцікавіші та на якій з олімпіад?

Складно виділити, мені дуже подобаються задачі з IOI, оскільки там завжди була можливість набирати різні бали за різні рішення, а також тому що там були задачі з частковими балами, де оцінюється саме наскільки хороше рішення ти придумав.

Якби тобі запропонували додати одне правило при проведенні олімпіади, яке б воно було?

Важко сказати, мені здається наразі правила олімпіад є дуже добре продуманими та оптимальними.

Чим ти зараз займаєшся: навчаєшся, працюєш?

Нещодавно отримала диплом Бакалавра з компʼютерних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Також працюю Software Engineer в компанії SingleStore

Чи допомагає олімпіадний досвід у твоїй роботі? Як саме?

Звісно, що допомагає. Як на мене найважливіші уміння з олімпіадного досвіду – це уміння швидко навчатись, а також обдумувати різні способи вирішення однієї задачі. Думаю, що це дуже важливо у роботі, набагато важливіше ніж знання різних алгоритмів.

Ким ти себе бачиш у майбутньому, яку посаду та де саме ти б хотіла отримати?

Я б хотіла продовжити свою карʼєру у програмуванні, розвиватись в цьому напрямку.

Чи було колись бажання перестати займатись програмуванням? Якщо так – то що мотивувало продовжити?

Звісно, колись таке було. Я завжди згадувала, що йду до своєї мети й цілі, а також те, що я отримую велике задоволення від олімпіад, програмування. Це дуже сильно мотивувало.

Розкажи про свого тренера, як саме він тобі допомагав: лише навчанням чи й життєвими порадами?

Мій тренер (і мій тато по сумісності) завжди допомагав усім своїм учням окрім навчання, й життєвими порадами. Найбільш цінно бачити, що учні після того, як багато років тому закінчили школу, приїжджають в гості, зідзвонюються з татом, діляться новинами у житті і так далі. Це точно свідчить про те, що учні цінують той час й натхнення, які були прикладені тренером, і я це завжди бачила по відношенню мого тата до своїх учнів.

Як ти відпочиваєш, чи маєш якісь захоплення окрім програмування?

Я дуже люблю відпочивати на природі, а також проводити час з друзями, грати у настільні ігри. Також у вільний час читаю книги, малюю чи дивлюсь фільми/серіали.

Що б ти порадила учням, які лише починають займатись програмуванням?

Напевно найкраще – це писати багато тренувань, бо вони допомагають розбиратись у нових темах, навчатись вирішувати різні задачі й знаходити до них різні підходи.